Випробування пожежників

Швидкість і ефективність гасіння пожеж найрізноманітніших категорій здебільшого є прямою залежно від технічного стану та придатності протипожежного обладнання загалом та його окремих складників зокрема. Можна без перебільшення сказати, що найпоширенішими та життєво необхідними складниками цього обладнання під час гасіння пожеж є пожежники.

Пожежні рукави, як найважливіший елемент протипожежної безпеки, підлягають регулярним перевіркам і обов'язковим випробуванням, частота яких суворо регламентована спеціальними нормативами та регламентами. Пропускна здатність і цілісність пожежників безпосередньо впливають на оброблювану площу й оперативність гасіння загоряння.

КЕРУВАННЯ СИСТЕМИ

Головний нормативний документ, яким регламентується порядок використання, зберігання й обслуговування пожежників — це спеціальний посібник з їхньої експлуатації. Регулярні випробування цих складників системи пожежогасіння призначені для того, щоб підтримувати на належному рівні функціональність і робочий технічний стан, проводити перевірку герметичності та пропускної здатності.

Перед тим, як проводити перевірку пожежників у робочому стані, який перевіряють зовнішній огляд рукава на предмет наявності потертостей, механічних пошкоджень, перекручування, виникнення яких стає причиною розгерметизації. Також важливо перевірити поверхню рукава на наявність сторонніх хімічних компонентів (плями технічної олії, нафтопродуктів та інших хімічних елементів). Крім цього, якщо є така можливість, рукави обстежуються й зсередини.

Візуальний огляд пожежних рукавів передбачає також на виявлення різних відшарувань гумового шару, перевірку або ревізію місць з'єднань рукава та з'єднувальних елементів по всій його довжині.

Фактичне випробування рукавів відбувається за певною процедурою та проводиться в таких випадках, коли:

·         встановлюється новий пожежний рукав і вводиться в експлуатацію;

·         здійснюється планове обслуговування або ремонтні роботи, які пов'язані з відновленням герметичності або з'єднанням кількох відрізків із використанням сполучних елементів;

·         рукав застосовувався за гасіння пожежі з підвищеним рівнем складності (висока температура, використання під час тушкування специфічного матеріалу або речовин), а також у разі виявлення слідів появи на поверхні рукава активних хімічних елементів за  його експлуатації.

Нормативні та регламентувальні документи чітко визначають процедуру випробувань пожежників. Рукави необхідно відчувати по одному та почергово. Дозволяється проводити випробування двох пожежників, але тільки якщо використовуватимуться незалежні водозбірники. Потім уся система пожежогасіння збирається за двома схемами:

·         Необхідно наявність пожежної автоцистерни, що зазнає рукава та заглушки:

·         Необхідно наявність пожежної автоцистерни, що зазнає рукава, заглушки та незалежного водозбірника.

Потім здійснюється герметизація наявних з'єднань і елементів, з яких складається система.

Коли рукав підготовлений для випробування, вакуумний механізм у пожежному автомобілі нагнітає тиск у ньому. Важливо врахувати, щоб покажчик внутрішнього тиску має бути на позначці не менш ніж 0,08 МПа.

Після того, як необхідний показник тиску досягнутий, технічні працівники, які проводять випробування, оглядають весь рукав на предмет патьоків, некоректно деформованих ділянок, патьоків тощо. Ця процедура проводиться впродовж 5 хвилин орієнтовно. Після завершення випробувань по герметичності рукави знову оглядаються на цілісність і стан поверхні.

Працівники, відповідальні за проведені випробування, зобов'язані вести карти по всіх рукавах, у які вносяться отримані результати та подаються на підтвердження комісією. Якщо під час проведення випробувань був отриманий незадовільний результат, то рукави рекомендується відправити в сервісні центри, у яких вони будуть відремонтовані та відновлені. У разі неможливості провести ремонтні роботи (як і в разі довгої експлуатації) рукави утилізуються.

ПРОВЕРКА НАПОРНИХ РУКАВІВ

На відміну від випробувань звичайних рукавів, процедура випробувань напірних рукавів дещо інша. Крім уже описаних вище умов, напірні рукави, які використовуються рідше 1 раз на рік, теж мають проходити тестування. Додатково рукави опорні мають проходити випробування на поточний стан робочого тиску після кожного використання.

Зазвичай, щоб випробувати напірні рукави, використовують насосне обладнання, що знаходиться на пожежних автомобілях. Алгоритм проведення випробування таких:

·         Тиск випробування — 0.2 — 0.4 МПа;

·         Час випробування — 5 хвилин.

Збираючи магістраль, використовуються такі варіанти. Перший — на кінці заглушка з краном запірним. Другий — на кінці розгалуження. За допомогою з'єднувального елемента зі спеціальним манометром, рукав напірний з'єднують із цистерною пожежного автомобіля. Надзвичайно важливо надійно забезпечити герметичність і цілісність абсолютно всіх з'єднань

Далі необхідно заповнити систему з приєднаним рукавом водою до відмови та видалити з неї повітря. До зазначених трохи вище кількісних показників нагнітається тиск.

В середньому, на цей процес витрачається до 2 хвилин. Наступні 2 хвилини витратяться на утримання необхідних показників тиску та зниження їх до нуля. Ну й насамкінець повторюється нагнітання тиску до 0.2-0.4 Мпа спільно з утриманням цих показників упродовж 3 хвилин.

У карти випробувань вносяться отримані результати за напірними рукавами. Важливо знати, щомонтувальна документація від виробника може вказувати різні максимальні показники тиску для випробувань, відповідно, необхідно вивчати ці документи перед випробуваннями, щоб гарантувати безпеку при них і за подальшої експлуатації.

ПерІОДИЧНІСТЬ ВИСЛЕДАННЯ

Багато в чому періодичність випробування залежить від місця й умови їхнього використання або зберігання. Через те, що продукція різних виробників цієї продукції вирізняється тими чи іншими експлуатаційними та технічними особливостями, терміни проведення випробувань також роз'єднуються. Ушлювальній і технічній документації до кожного окремо взятого типу рукавів вказується необхідна періодичність проведення випробування.

Відповідно до норм державної протипожежної служби періодичність випробування напірних пожежних рукавів у середньому має становити не рідше ніж один раз на пів року. У конкретних випадках треба керуватися вимогами технічної документації на конкретний виріб.

ПОТЕРІ НАПОРА ВОДИ

Відповідно до технічних показників набагато ефективніше є паралельне з'єднання протипожежної магістралі за участю пожежного рукава. Загальний показник опору в цьому разі набагато нижчий, на відміну від функціонування однієї лінії.

Для визначення загального показника втрати напору в пожежних рукавах враховуються втрати під час проходження сполучних елементів рукавів. Для цього використовується загальноприйнята формула, згідно з якою об'єм втрат сили напору дорівнює поділу показника швидкості води в квадратику (м/с) на подвійний показник прискорення вільного падіння, і множення результату на коефіцієнт втрат у з'єднувальним елементом.

Під час розрахунку ж коефіцієнта зменшення сили напору за довжиною всього рукава використовується так звана формула Дарсі Вейсбаха. Водночас розрахований коефіцієнт лінійного опору множиться на результат поділу довжини пожежного рукава на показник його діаметра, водночас усі дані застосовуються в метрах. Потім результат необхідно множити на результат поділки витрати літрів за секунду в квадратику на (0,785*d2*2 g.